Дуже шкода , цікавий і дійсно талановитий письменник,якого читатиме,сподіваюся,е не оне покоління...вічна йому пам'ять..
він - глиба! його дійсно хочеться читати ще... сумно...
Дякуємо за уточнення.
Останній роман Павла Загребельного - "Стовпо-творіння" - написаний у 2003 році.
"Думки нарозхрист" - публіцистика - була перевидані у 2008 році з доповненнями 2003 року (як мінімум лекція для студентів 2003 року, а може й ще є)
Вічна пам*ять!
Було це чи не 25 років тому... Я скульптор, різьбяр. Робив я для одного обл музею велику різьбу по дереву на тему Київської Руси. Річ була достатньо контроверсійна, - не в якости виконання, а в способі.Довго пояснювати. Худрада спілки художників її прийняла, але... як би пояснити - через "не хочу" . І коли вона(робота моя) вже була встановлена на місці - побачив її покійний (хай з Богом спочиває)Павло Загребельний. І вона йому дуже сподобалася. Це, може, не підняло мого "рейтингу" в очах інших, але я після цього довіряю своєму відчуттю композиції і форми набагато більше. От так. Жаль, що я не був з ним знайомий!
Царство небесне йому.
оце правда, хай стронґовський сам напише якусь цікаву прозу перед тим як демонструвати ставлення до класики.
хароший дядько.
Царство небесне йому.
сумно. але такий закон життя.
моє знайомство почалося в 6 класі. я прочитала "Євпраксію"... і ще більше полюбила історію))) а потім було "Диво", "Роксолана"...
Олено, дякую за статтю.
нмсд, нечитання стронґовським (чи будь-ким)Загребельного характеризує радше стронґовського (чи будь-кого), а не Загребельного.
Та сама бібліографія, мабуть, зайняла б більше місця, ніж людина за один раз може подужати. Але варіантів сприйняття, я уже бачу, значно більше - і те що ти пишеш про останні його романи, а стронговський он взагалі Загребельного крім передмови до "Депеш Мод" нічого не читав...
так, це сумна втрата...
п.с. треба було ще згадати його "Юлію.запрошення до самовбивства" та романи, написані в 90-х роках. це мої улюблені в нього))))
R.I.P.
Вперше помытив це ім"я на обкладинці дебютника гурту "Плачу Єремії".
Кліп - шедевр, не знав, що він знімався у Василькові, в якому я жив кілька чудових місяців і не виймаючи з плеєра слухав Півнів :)
Марко Галавай помер. Холодно і сумно. І немає Пако.
І Марко, і Пако, окрім своїх особливих талантів, мали талант бути другом. Таким другом, якого неможливо поховати. Ніколи.
Сумно і холодно. У Львові, до речі, сьогодні вранці знову випав сніг.
Але така річ: у Пако є чудова донька, Оксанка. А в Марка Галавая, кажуть, ще тільки має народитися дитина. І не так давно у Льоліка і Тамари ("Мертвий Півень" + "Горгішелі") народилася донечка, а в Соломії Чубай - син. І десь от-от ви почуєте про дорогих нам усім людей (не буду поки називати - бо хтось іще в таємниці тримає), що вони чекають на діток.
Люди, давайте залишатися у наших дітях.
гарно і дійсно дуже якісно, по-дорослому...
а виявляється у василькові гарний центр. принаймі був 10 років тому.
((((( один з моїх найулюбленіших українських кліпів взагалі,як якщо не найулюбленіший, як добре кіно. Дуже класна робота.
Немає Загребельного. Є Загребельний в творах, спогадах.
І - знову про ТV. Що тут скажеш? Помирає відома людина в Росії, всі канали (українські в тому числі)показують хроніку про її життя і творчість. Помирають наші світочі - і що ж? Тиша. Ми говоримо прополітику. А високе? Доколє?